5січня 2017

Експоненційні технології – можливості чи загроза для бізнесу?

«Якщо швидкість змін всередині компанії починає відставати від швидкості змін у світі, то скоро цій компанії настане кінець» - автором даної цитати є Джек Велч, колишній генеральний директор компанії General Electric.

 «Експоненційні технології – можливості чи загроза для бізнесу?»

Не зважаючи на очевидність та простоту твердження сказаного колись Велчем, сьогодні ми все одно не до кінця розуміємо наскільки швидко змінюється все навколо.

Що відбувається коли бізнес починає відставати від реалій швидкості змін у світі?

Яскравим прикладом того, що може послужити відповіддю на це питання, стане історія конфлікту однієї із найбільших авіакомпаній United Airlines та простої пересічної людини, музиканта на ім’я Дейв Керолл, який відбувся у 2008 році. Канадець, скориставшись послугами авіакомпанії, втратив найдорожче, що у нього було – гітару Taylor.

Грузчики United Airlines необережно повелися із його багажем і в результаті музичний інструмент було розбито, а компанія категорично відмовилася компенсувати Дейву заподіяну шкоду. Керолл на протязі шести місяців намагався встановити справедливість, але врешті – решт, зрозумівши, що таким чином нічого не доб’ється від представників United, вирішує діяти іншим способом.

Чоловік записує пісню із багатозначною назвою “United breaks guitars” ( в перекладі “United розбиває гітари”), знімає на композицію відеокліп у якому в доволі веселій манері розповідає історію, яка трапилася із ним та завантажує відео  на Youtube. Варто зауважити, що в той час такого поняття, як ведення бізнесу за допомогою соціальних мереж не існувало ні для United Airlines, ні для будь – якої іншої компанії, хоча Facebook, наприклад, було засновано у 2004 му, а той самий Youtube, з’явився у 2005 – му році. Відео, викладене музикантом у 2009 – му, лише за тиждень набрало 2 млн переглядів і, як наслідок, про нього заговорили усі. Історія про зламану гітару набула широкого розголосу у пресі, компаніяTaylor була настільки зворушена любов’ю Девіда до їхньої гітари, що подарувала йому два новеньких інструменти абсолютно безкоштовно і, що найголовніше, акції United Airlines за цей тиждень впали на фантастичні 150 млн дол. Саме такими були наслідки їхнього необережного та зневажливого ставлення до одного клієнта, які були б просто неможливими без існування соціальних мереж і це перевірений факт.

Описаний випадок послужив грандіозним поштовхом до того, що за півроку у більшості великих авіакомпаній почали з’являтися акаунти на Facebook та канали на Youtube, а з ними і менеджери, які займалися виключно роботою у соціальних мережах, перевівши таким чином обслуговування клієнтів у режим онлайн.

Правда в тому, що великий бізнес завжди погано орієнтується в змінах, адже його власники на усі 100% впевнені, що дійшовши до таких результатів, вони завжди впевнено триматимуться на плаву і ніщо вже не зможе їх «потопити» - це основна їхня помилка, яка може призвести до повного банкрутства.

Спікер, Ігор Новіков, на прикладі думок багатьох всесвітньовідомих особистостей довів те, наскільки шкідливим може бути для гігантів бізнесу невизнання безупинного впливу ключових технологій на суспільство.

1876 рік. Внутрішня записка компанії Western Union: « У вашого телефону занадто багато недоліків, щоб вважати його серйозним засобом для зв’язку»

1977 рік. Кеннет Олсен, голова Digital Equipment Corporation, однієї із найбільших комп’ютерних корпорацій світу: «Я не бачу жодної причини, яка б змусила хоч когось захотіти мати комп’ютер у себе вдома». До слова, менш ніж за 10 років його компанію на грані банкрутства викупила інша американська компанія із виробництва персональних комп’ютерів Compaq.

1943 рік. Томас Уотсон, перший керівник компанії IBM та один із її засновників: «У світі я бачу ринок максимум для 5 – ти комп’ютерів».

1981 рік. Білл Гейтс: «640 кілобайт пам’яті вистачить будь – кому і в будь – який час».

1994 рік. Білл Гейтс: «Я не бачу жодного комерційного потенціалу в мережі інтернет у найближчі 10 років». Це говорить людина у якої в руках один із найбільших світових бізнесів, а відтак це позначається на діяльності компанії, зазначає Новіков.

Зовсім недавно Гейтс сказав: «Технології - це лише інструмент, в мотивації та у навчанні наших дітей присутність вчителя завжди буде головною».

Проте, Пітер Діамандіс, заснувавши преміальний фонд X-Prize, довів, що Білл Гейтс помиляється. Даний фонд було створено для підтримки революційних інновацій, спрямованих на покращення життя всього людства. У ньому є чотири преміальні категорії і серед них одна, яка стосується освіти. Ціллю однієї із команд фіналістів в цій категорії, було надання реальної можливості дитині дійти до рівня 3 – го класу за 6 місяців без залучення до цього процесу вчителя. Учасники привезли планшети від Google до віддаленого села в Африці і роздали дітям навіть не показавши їм, як вони вмикаються, а вже за 2 місяці ці діти навчилися самостійно читати та писати.

На завершення теми про помилкові твердження відомих людей, Ігор Новіков, згадав також про висловлювання одного із братів Ворнер, засновників великого концерну із виробництва фільмів і серіалів Warner Brothers. У 1927 році він сказав: «Нікому ніколи не захочеться слухати, як розмовляють актори».

Університет Сингулярності, філіал якого було відкрито в Україні у 2016 році, з’явився завдяки історії, котра трапилася у 80 – тих роках минулого століття. Головними дійовими особами у ній стали консалтингова компанія McKinsey і одна із найбільших на той час телекомунікаційних компаній у США, яка замовила у McKinsey стратегічний консалтинг. Вони просили спрогнозувати об’єм ринку мобільних телефонів на 2000 – й рік, адже хотіли прийняти рішення щодо того чи заходити їм у цей бізнес. Прогнози McKinsey сягнув 800 млн і в результаты вони помилилися на 108 млн, зробивши цей промах історичним.

Проте, цей випадок не є рідкісним, схожі ситуації, вже з іншими героями у головних ролях, повторюються систематично. Саме тому, на них звернули увагу, зокрема і в Силіконовій долині, та визначили, що це не прості математичні помилки, причиною виникнення вищезгаданої проблеми і їй подібних є дещо зовсім інше і математика тут ні до чого. Для того, щоб визначити причини проблеми та віднайти рішення створили Університет Сингулярності.

Засновниками університету виступили двоє осіб: Пітер Діамандіс, засновник та співзасновник великої кількості проектів, зв’язаних із дослідженням космосу та передових технологій, а також Рей Курцвейл, відомий винахідник та футурист, якого називають сучасним Енштейном. На сьогоднішній день цілями Університету Сингулярності є: дослідження та навчання (комерційне та некомерційне), лабораторія і комерційний розвиток технологічних проектів, які за 10 років зможуть вплинути на життя, як мінімум мільярда людей.

Отже, чим займаються в Університеті Сингулярності? Відповідь на це питання, спікер дав у контексті технологічних новинок.

Напевне всі чули про існування у нашому світі штучного інтелекту, який здійснює формалізацію проблем та завдань, які нагадують завдання виконувані людиною. На сьогоднішній день штучний інтелект може бачити краще, ніж людина, читає по губах з точністю 93%, вміє слухати, синхронізувати інформацію і це далеко не всі його досягнення. Ці факти змушують багатьох задуматися глибше над змістом культового фантастичного бойовика Кемерона  «Термінатор» і задати питання: а чи настільки  фантастичними є події, які Кемерон зобразив у стрічці?

Наприклад, у жовтні 2016 – го року штучний інтелект від Google придумав власний спосіб шифрування. У новій дослідницькій роботі було розроблено три нейронні мережі з іменами Аліса, Боб та Єва, кожній із них дали завдання: Аліса повинна була передати зашифроване повідомлення Бобу так, щоб його не зуміла перехопити і розшифрувати Єва. Аліса зашифрувала код самостійно і успішно передала Бобу, Єва його не перехопила і не зуміла прочитати. Цікавим фактом є те, що цього не змогли зробити і самі інженери Google, тобто нікому не відомо, як саме мережа Аліса шифрує дані і даний випадок є свідченням того, що штучний інтелект вже навчився розмовляти на своїй мові, яку людина не здатна зрозуміти.

Відхилившись від теми штучного інтелекту, Новіков заглибився у тему засобів пересування та представив останні технологічні новини.

Уже здійснено перші успішні польоти електричного вертольота та вертольота, який взлітає за допомогою електрики, але летить на водні. У Німеччині представили перший у світі поїзд, який їздить виключно на водні і є абсолютно безпечним для довкілля. Цікаво, що близько 40 таких поїздів уже замовили у Франції. Як бачимо, таке, як здавалося, далеке майбутнє вже входить у наше буденне життя. За словами спікера, автівки ще довгий час лишатимуться «електро», а от грузовий транспорт, поїзди тощо у найближчий час оиратимуть між електрикою та воднем і, швидше за все, водень у цій боротьбі переможе.

Деякі країни вже почали називати дату своєї відмови від двигунів внутрішнього згоряння, зокрема у німецькому  Бундестазі в першому читанні 8 жовтня 2016 – го проголосували за заборону двигуна внутрішнього згорання з 2030 року, а Німеччина – один із найбільших автовиробників світу.

До слова, саме у Німеччині в вересні 2016 – го з’явився автомобільний стартап із доволі цікавою бізнес – моделлю. Вони не продають свої автівки, вони продають підписку на них. Людина платить 37 доларів в тиждень і отримує постійний доступ до автомобіля. Цікаво, що вже у листопаді Huyndai та WaiveCar запропонували нову програму у форматі “carsharing”, коли людина може орендувати авто безкоштовно на короткий період часу. У представленому ними варіанті, користувач може безкоштовно їздити на автомобілі на протязі двох годин з можливістю продовжити час їзди, доплативши всього 5.99 дол.

Виходячи із дат запуску цих новинок (липень, вересень, жовтень, листопад 2016 – го), можна з впевненістю сказати, що світ не що не стоїть на місці, він летить вперед на космічній швидкості, постійно вдосконалюючись. За цими змінами уважно слідкують в Університеті Сингулярності, який, до речі, не має права видавати дипломів про закінчену вищу освіту саме із цієї причини. Законодавство США дозволяє бути акредитованим вищим навчальним закладом, лише університету, який не змінює навчальну програму частіше, ніж раз на рік, а цього не можуть собі дозволити в Університеті Сингулярності. На їхню думку, інформація оновлюється ледь не щодня і вони у навчанні не можуть використовувати застарілі факти тільки заради того, щоб офіційно називатися «університетом майбутнього».

Повертаючись до автомобільних новинок, Новіков відзначив, що у Сінгапурі в комерційній експлуатації вже знаходяться таксі з автопілотом. Система автопілоту чи віртуальної навігації Follow-me стала настільки простою та дешевою, що, наприклад, Nissan зараз працюють над розробкою крісел з автопілотом для людей, які стоять в черзі. Як це працює? Людині пропонують крісло, на якому вона сидячи пересувається до, припустимо, каси. Як тільки крісло доставило вас до місця призначення, воно від’їжджає назад, в кінець черги, щоб ним скористалася інша особа. «Це свідчить про очевидну перенасиченість даного ринку та брак ідей у виробників» - говорить Ігор Новіков.

На дорогах США, завдяки сприянню колишнього президента Барака Обами, вже зовсім скоро можна буде все частіше зустріти автомобілі з повним автопілотом. Цікаво те, що згідно до законодавства, такі автівки в комерційній експлуатації повинні бути помарковані для того, щоб інші водії та пішоходи одразу змогли впізнати їх на дорозі. Проте, представники шведського концерну Volvo звернулися до кількох урядів із проханням відмінити цю норму. Справа в тому, що, помітивши помаркований автомобіль з повним автоматичним пілотуванням, і одні, і другі, починають його, грубо кажучи, дразнити, створюючи провокативні ситуації на дорозі, щоб перевірити хто впорається з ними краще: людина чи комп’ютер?

Дуже скоро в нашій країні ми говоритимемо про потенційне технологічне безробіття, а все тому, що на сьогоднішній день близько 47% робочих місць можливо повністю автоматизувати і це буде економічно ефективно. Автоматизація обходиться набагато дешевше від людського ресурсу і це стосується не лише робочих спеціальностей. Наприклад, сервіс Amazon оприлюднив статистику згідно якої для того, щоб опрацювати одне замовлення їм необхідно одну хвилину і цей показник стрімко падає, демонструючи швидкість автоматизації.

Щодо змін у медицині, то, за словами Новікова, ми практично підійшли до кінця епохи дарвінізму, тобто природного відбору. Це означає, що ми самі можемо повністю редагувати бактеріальний склад ДНК і питання на сьогодні полягає не в технологіях, а в етичних міркуваннях. ДНК – мова програмування майбутнього і за прогнозами фахівців, на протязі 10 – 20 років із ним зможуть гратися навіть діти. Вже зараз існує революційний інструмент під назвою CRISPR – це розумні ножиці, якими можна генетично модифікувати без залучення матеріалів іншого організму. Для того, щоб працювати з ними потрібно сировини вартістю всього 40 доларів і, до слова, CRISPR вже було офіційно випробувано на людині.

Для того, щоб показати, як ці нововведення можуть вплинути на бізнес, спікер представив зображення  із журналу Bloomberg на якому чітко видно момент зниження вартості акцій однієї із медичних компанії. Це сталося одразу після оголошення FDA, медичної адміністрації США, дозволу на використання штучної підшлункової залози для пересадки. Чи варто говорити, що компанія, акції якої так стрімко почали знецінюватися, лікувала підшлункову за допомогою застарілих технологій.

Від медицини перейдемо до страхування. У світі один за одним з’являються стартапи, здатні повністю перевернути звичну для нас модель цього виду діяльності. Наприклад, один із них займається перерахунком ризиків для того, щоб імплементувати в модель електронного полісу, який ви купуєте по мірі необхідності. Цей, до речі, київський стартап зібрав 191 млн доларів.

Тепер про віртуальну реальність. Одна із новинок у цій області, за словами Новікова, дуже скоро зможе торкнутися кожного, мова йде про технологію виміру об’єму простору. Це вмонтований у телефон датчик, який дозволяє створити 3D карту любої місцевості прямо на місці. Наприклад, направивши його до замкової щілини, можна побачити карту пустоти всередині замка. Ще один проект Soli являє собою радар, схожий до того, що є у літаку, він може відстежувати субміліметри руху на високій швидкості з неймовірною точністю. Обидві новинки належать Google, перша із них, проект Tango, вже є у комерційній експлуатації в телефоні Lenovo Phab 2 Pro.

Поки ми більш – менш змирилися із наявністю електромобілів і сперечаємося над тим чи потрібні нам машини з автопілотом, такі компанії, як #Airbus та #Uber вже працюють над літаючими таксі з автопілотом. Датою комерційного виходу таких моделей вони називають 2020 – 2021 р.р.

Усі знають про існування електрозаправок #Тesla Supercharger, а вже у 2017 році у Європі з’являться заправки втричі ефективніші, створенні спільно такими гігантами, як Ford, BMW, Daimler. В США державними електрозаправками планують забезпечити 25 000 км. основних магістралей.

В Абу – Дабі нещодавно було укладено угоду згідно якої Сонце офіційно стало найдешевшим способом генерації енергії за всю історію людства, ціна за кВТ всього 2,42 цента. Лише 10 років тому фахівці в один голос заявляли, що це технологічно неможливо і кВТ ніколи не коштуватиме менше одного долара.
Те, що відбувається зараз із капіталізацією Газпрому, російською монополією, спричинене багатьма факторами, але не лише геополітичними. Справа в тому, що відновлювана енергетика все більше входить у наше щоденне життя. Зокрема, за оцінками форуму у Давосі, потік інвестицій з класичної енергетики у відновлювальну зараз знаходиться на рівні 2 – 3 трильйона доларів.

Індія на державному рівні планує повністю перейти на електромобілі до 2030 року, Норвегія -  до 2025 – го, лишилося дочекатися поки свою дату озвучить Китай. На думку спікера, як тільки ця країна, котра вкладає великі гроші у відновлювальну енергетику, назве свій час переходу на електромобілі, на них перейде увесь світ.

Варто зауважити, що ми вже гостро стикнулися із, раніше загаданими, етичними проблемами. Зокрема, нещодавно багато шуму навколо себе створила ситуація для автопілота під назвою «Кого вбити?» Щоб показати, наскільки це болюче питання, вчені з Массачусетського технологічного інституту (США) розробили інтерактивний портал в якому користувачеві пропонується зробити вибір в 13 сценаріях з неминучим летальним результатом. Питання лише в тому, кого принести в жертву: наприклад, якщо на дорогу перед автомобілем раптово вибіг чоловік, як повинен вчинити робот – збити його або ухилитися, ризикуючи потрапити в аварію і вбити свого господаря?

Головне у цій ситуації те, що нас лякає перспектива прийняття рішення не людиною, а роботом, який може зробити вибір не в нашу користь. Проте, правда в тому, що вибирає все одно людина, у будь – якій ситуації, адже автопілот чинить так, як написано у законі: якщо у законах пропишуть, що треба, грубо кажучи, вбивати пасажирів, то він врятує людей на дорозі, і навпаки. Такі ситуації є і будуть одиничними, але ми знатимемо про кожну з них, бо, незважаючи на жодні логічні доводи, думаємо що автопілот – ворог. До слова, у той час, як автовиробники намагалися дати якомога коректнішу відповідь на запитання «кого вбити?», Mersedes стали єдиними, які чесно заявили, що вбиватимуть пішоходів. Однією із причин такого рішення стало те, що вони - автовиробники і тому безпека водія та пасажирів для них завжди буде на першому місці.

Для того, щоб розібратися у цьому хаосі технологічних нововведень, Новіков запропонував визначити, якими є особливості у технологій.

Технологія звільнює ресурси, вона бере будь – яку дефіцитну модель і доводить її до рівня достатку або навіть до надлишку. Наприклад, якщо в саду стоїть яблуня, то скільки яблук ви зможете зірвати, підійшовши до неї? Тільки ті, до яких фізично дотягнетеся. А, якщо у вас в руках з’являється палка, а з нею ще й драбина, то кількість яблук у вашому мішку різко збільшиться.

Технології розвиваються не за лінійним рахунком, з яким переважно ні в кого не виникає проблем. Ми можемо легко прогнозувати майбутнє, якщо воно рухається лінійно і послідовно вперед. Технології рухаються за експонентою, коли кожен наступний крок потрібно множити на два, а розвиток будь – якої сфери життєдіяльності до якої вони входять, прискорюється з такою ж швидкістю і цей рух треба вчитися прогнозувати.

Ця друга особливість технологій з’явилася не спроста. По - перше, Існує закон Мура, який вивів Гордон Мур, один із засновників компанії Intel. Він помітив, що раз у півтора року комп’ютери, які ми виробляємо, починають працювати вдвічі швидше. По – друге, це логарифмічна шкала на якій експонента є прямою і це підтверджує, що швидкість змін також збільшується.

Отож, експоненційні технології це можливості чи загроза для бізнесу?

Девід Роуз, підприємець та інструктор Лабораторії медіа у Масачусетському технологічному інституті, сказав: «Люба компанія, яка здійснює свою діяльність за методами 20 – го століття, у 21 – му приречена на загибель».

Наприклад, за часів Колумба спеції коштували в сім разів дорожче, ніж золото з двох причин: їхня дефіцитність і те, що на той момент вони служили свого роду технологією, яка допомагала зберігати їжу.

Фредерік Тюдор, якого Новіков назвав першим Ілоном Маском, був американським підприємцем 19 – го століття, який торгував льодом. Його бізнес – модель була простою: зібрати лід у північних штатах і швидко продати, поки не розтанув. Звісно, у його бізнесу була чітка часова та географічна межа, але він вирішив його масштабувати, отримавши доступ до нових ринків. Для цього Тюдор вдався до технології інсоляції стін, яку він довів до такого рівня, що спокійно зумів продавати лід в Індії.

Навідміну від Колумба, про Фредеріка Тюдора практично ніхто не чув, а все тому, що в той час запрацювало виробництво штучного льоду. В результаті весь глобальний бізнес, який збудував цей чоловік, повністю знищивши ринок спецій, пішов на дно, завдяки появі нової технології.

У 1976 році інженер компанії Kodak розробив перший цифровий фотоаппарат і патент на винахід був саме у цієї компанії. Однак Kodak проґавив розвиток цифрової фотографії та безнадійно відстав від конкурентів і врешті-решт, бурхливий розвиток нових технологій остаточно підірвав їх основний бізнес — виробництво фотоплівки.

Компанія Blockbuster, колись одна із найбільших мереж відеопрокату в США, повністю роззорилася, заборгувавши кредиторами близько 900 млн дол. Виникає логічне питання, чому з появою нових форматів mp3, avi та ін. вони не задумалися про зміну бізнес – моделі?

За оцінкою Єльського університету в наш час компанії живуть вже не 67 років, як раніше, а 15. Це означає, що будь – яка компанія мультимільярдер може збанкрутувати на протязі вказаних 15 – ти років, якщо не вноситиме постійні зміни у власну бізнес – модель і не займатиметься прогнозуванням своєї діяльності.

Nokia ще десять років тому коштувала 120 млрд дол., а цього року її продали за 350 млн дол. Компанія була одним із найбільших у світі постачальників мобільних телефонів, однак вона втратила частину ринку через зростаюче використання смартфонів інших виробників, в першу чергу компанії Apple.

Варто зауважити, що схожа ситуація виникає не лише у бізнесі, за словами Новікова, вся класична економіка рушиться за рахунок зміни поведінкової економіки. Справа в тому, що економіка побудована на принципах поведінки раціональної людини. На думку економістів, людина перед тим, як щось купити завжди зважує всі «за» і «проти» і тільки тоді приймає те рішення, яке здається їй найбільш раціональним, до слова, це досить довгий час працювало всім на користь. Так відбувалося тому, що грубо кажучи, людина не мала права голосу і служила лише, як дані для загальної статистики. Тепер же, з появою соціальних мереж та відкриттям нових комерційних можливостей в мережі  інтернет, все зовсім по – іншому - людина отримала можливість впливати на макромасштаби. Окрема особа може вплинути на макроекономіку, згадайте Дейва Керолла і його пісню “United breaks guitars” про якого ми говорили із самого початку, з точки зору класичної економіки, людина не повинна так себе поводити, але факт залишається фактом.

Що таке поведінкова економіка і наскільки наш світ є раціональним? Поведінкова економіка давно перейшла до категорії мейнстріму: отримано першу Нобелівську премію, активно ведуться дослідження, видаються роботи та книги, зокрема, орієнтовані на широке коло читачів. У цьому контексті цікаво поглянути на те, чи стали ми приймати більш раціональні рішення завдяки досягненням науки. Якщо придивитися уважно, то виявиться, що відповідь буде негативною.

Ігор Новіков представив графік, де у відсотках зображено згоду людей, проживаючих в країнах Євросоюзу, на донорство органів після їхньої смерті. На ньому чітко видно дві категорії країн: в першій категорії на донорство не згоден практично ніхто з жителів, а в іншій – практично всі. Такі результати спантеличили багатьох фахівців, усі намагалися зрозуміти чому підсумки виявилися саме такими. Наприклад, в Німеччині дали згоду на донорство трохи більше 10% жителів,а в Австрії, країні, яка колись була практично одним цілим із Німеччиною, практично 100%. Аналізуючи ці дані, виявилося, що вся справа у формі, яку пропонували заповнити мешканцям країн Євросоюзу для згоди на донорство. У ній повинен бути квадрат в якому людині треба поставити відповідну позначку – це регулюється, а от до тексту, поданого в цій формі, вимог немає, тож в кожній країні його інтерпретували по – своєму.

В країнах, де практично ніхто не погодився стати донором органів після своєї смерті, написали наступне: «поставте сюди галочку, якщо ви хочете взяти участь у програмі донорства органів». В країнах, де виявилося багато бажаючих, у формі було написано: «поставте сюди галочку, якщо ви не хочете брати участь у програмі донорства органів».

Ми настільки ірраціональні, що нам абсолютно все одно, що буде з нашими органами після смерті і, за словами Новікова, де – факто рішення, в тому числі і економічні, приймають за нас, користуючись методами поведінкової економіки.

У 1995 році було створено дві фокус – групи із практикуючих хірургів перед якими поставили завдання: «У вас є готовий до операції пацієнт для заміни тазостегнового суглоба. За день до цієї операції ви згадуєте про новий препарат, який можна випробувати замість оперування, але не факт, що ліки допоможуть, імовірність 50 на 50. Що ви оберете: відправляєте пацієнта на операцію чи відміняєте операцію і пробуєте ліки?»

Більшість обрала саме другий варіант – відміна операції. Тоді їм запропонували ще один : «а, якщо ви у тій же ситуації забули не про один препарат, а про два?» Після цього відповідь змінилася – більшість сказали, що не стали б ризикувати і обрали операцію.

Поведінкова економіка зачіпає багато речей, наприклад, сприйняття нами поняття «безкоштовно». У наш час, отримуючи безкоштовно будь – яку цифрову річ ми автоматично сприймаємо її, як справді безкоштовну. Тобто, побачивши матеріальну річ, припустимо книгу, вам не треба доводити, що вона є чиєюсь власністю, адже це одразу зрозуміло. Проте, якщо ця книга знаходиться на сайті у вільному доступі, то поняття власності і розуміння того, що вона чиясь, сприймається погано. Мало хто усвідомлює, що вкрасти книгу з магазину і завантажити її на свій комп’ютер з сайту в інтернеті – це одне і те ж саме. Таке сприйняття можна доволі просто пояснити: у реальну книгу, яку ми тримаємо в руках, вкладено кошти та сили того, хто її написав і ми це все підсвідомо розуміємо, з віртуальною книгою все навпаки – ми не можемо її побачити чи потримати, а, отже, не можемо оцінити, як щось матеріальне. Це, зокрема, знищує поняття інтелектуальної власності у тому вигляді, який ми знаємо.

«Ось, наприклад, -  каже Новіков, - уявіть ситуацію: ви в ресторані і прийшов момент оплати великого рахунку. Чим буде приємніше його оплатити: готівкою чи карткою? Більшість відповідає, що карточкою, адже тоді людина є віддаленою від моменту і від факту розставання з грошима.»

Те ж саме і з фішками в казино, які видають замість грошей: не відчуваючи втрати коштів, бажання ризикнути ще раз збільшується в рази. За статистикою, люди, котрі не купляють фішки в казино, а кладуть гроші на стіл – ризикують менше. Якщо на біржі торгували б не акціями, а доларами, то ви б так само ризикували менше.

Експерти з поведінкової економіки, виходячи з цього ефекту, задалися питанням, як можна знизити споживання будь - чого? Подумайте, як би ми користувалися автомобілем, якби одразу бачили перед собою те, скільки коштує нам кожне натискання на газ, а що, якби електричний лічильник стояв посеред кімнати, показуючи нам суми, оплачувати, які треба було б не щомісяця, а щодня?

Тепер щодо того, як підвищити споживання. Система “all inclusive” чи бонуси, які ми отримуємо, наприклад, безкоштовна доставка, виникли теж не спроста – все це збільшує споживання товару.

Спікер зазначив, що важливим на сьогодні є знання 6D експоненційних технологій: «Люба сфера в яку заходять швидкі комп’ютери, підкоряється саме цим шести законам» - каже Новіков.

Digitized (оцифровка)

Deceptive (обманний етап) – лінійний рахунок (1,2,3..) та експоненційний є дуже схожими на початку. Наприклад, коли рада директорів компанії Kodak говорили, що майбутнє за цифровими фотоапаратами

Disruptive (руйнівний). Для Kodak він настав тоді, коли телефони із камерою стали продаватися краще, ніж цифрові фотоапарати.

Dematerialized (дематеріалізований). Це означає, що будь – який продукт, котрий проходить стадію оновлення, зменшується у розмірі або повністю чи частково замінюється цифровими еквівалентами. Наприклад, калькулятор, який, будучи фізичним колись, сьогодні є дематеріалізованим – це набір цифр у нашому телефоні.

Demonetize (демонетизація). Продукт стає дешевшим за рахунок нововведень. Наприклад, що відбулося з такою послугою, як міжміський та міжнародний телефонний зв'язок із появою skype? За статистикою, об’єм цього ринку був 37 млрд дол., а вже через рік після виникнення skype – 2 млрд дол. Це означає, що користувачі змогли зекономити 35 млрд дол. на телефонному зв’язку. Ще один цікавий факт – на сьогоднішній день у нашому смартфоні товарів і послуг практично на мільйон доларів. Саме стільки, все те, чим ми користуємося щодня, коштувало у 70 – тих та 80 – тих роках.

Democratize (демократизація). Чим дешевший товар, тим для більшої кількості людей він стає доступним і цей прогрес не є лінійним, етапи розвитку можна легко перескочити. Наприклад, Африка на даний час є одним із найбільш зростаючих ринків для операційної системи Android, а це континент на якому донедавна у багатьох місцевостях навіть не чули про бездротовий зв'язок.

Усі ці новинки доступні кожному, хто має доступ до мережі інтернет, на сьогодні це 34% всього населення Землі. Проте, вже зараз працюють над тим, щоб підключити до інтернету кожного жителя нашої планети і за прогнозами до 2020 року доступ до мережі отримають ще, як мінімум, 3 млрд чоловік і, як максимум, 5 млрд.

«Можливість доступу кожної людини до інтернету не розпочинається із слів «якщо так станеться», а з питання «коли це станеться» і мова йде про десятки років» - говорить Новіков.

У нас помирає поняття і сприйняття власності, пригадайте історію з готівковим та безготівковим рахунком. Останнє “D” експоненційних технологій, є одним із найважливіших та наймасштабніших, адже саме завдяки демократизації замість поняття «власність» з’являється поняття «спільний доступ» - у всіх, хто має вихід до мережі, рівні можливості. Економіка спільного споживання, уберизація і тому подібні речі починають входити у наше щоденне життя.

До прикладу, навіть Ілон Маск говорить, що в майбутньому вони не продаватимуть автомобілі Tesla, а продаватимуть поїздки і багато хто його підтримує.

До практики «спільного споживання» може долучитися кожен, адже є величезна кількість речей, які ми не використовуємо на всі 100%: будинки, квартири, ті ж автомобілі, гаджети тощо.

Друга річ, яку породжує майбутня глобальна демократизація – відсутність конкуренції. і перехід до колаборації.

«Не забирайте один в одного, а разом створіть щось нове.» - зазначає спікер. - Якщо вам хочеться їздити на Ferrari певного кольору та комплектації і, щоб воно стояло у вас під будинком, як тільки в цьому виникне потреба, то чи не все одно чиє ім’я написане у техпаспорті?»

Для того, щоб оптимізувати ринок потрібно використовувати нові технології, адже водії та пасажири були і до появи у світі Uber, ця американська компанія просто їх об’єднала.

До слова, існує золоте правило: якщо виникла проблема, то спочатку вам слід пробувати вирішити її колективно або ж за методом краудсорс, потім аутсорс, коли ви передаєте завдання людям з зовнішньої компанії, і лише тоді ресорс, наймайте виконавця.

Фінансовий показник, який відображує ефективність використання активів компанії, стабільно падає з 70 – тих років минулого століття, те ж саме відбувається і з коефіцієнтом, що ілюструє рівень прибутковості або збитковості бізнесу, враховуючи суму зроблених у нього інвестицій.

Сьогодні, за рахунок демократизації, доступ до ринку є навіть у, так званих, «хлопців з гаража», а із Fortune 500 одна за одною виходять великі корпорації, бо зараз недостатньо просто працювати з товарами чи послугами, треба бути платформою або ж екосистемою. Недостатньо просто продавати хороший продукт, наприклад, мобільні телефони, адже, якщо раніше цим займалися 5 – 6 компаній, то сьогодні виробництво мобільних телефонів зростає з кожним днем. Їх на ринку багато, продажі у всіх падають, тож який сенс тоді у конкуренції?

У Пітера Діамандіса, одного із засновників Університету Сингулярності, є теорія «надлишку». Згідно неї, завдяки експонентному розвитку технологій вартість житла, транспорту, їжі, охорони здоров'я, розваг, одягу, освіти тощо продовжить знижуватися. Іншими словами, з плином часу стає все дешевше і дешевше забезпечувати наші базові потреби.

За словами Діамандіса: «У світі сьогодні надто багато панікерів: їх турбують демографічні проблеми, дефіцит енергії, води, їжі і т.д., але насправді все зовсім не так».

У нас людей є одна цікава особливість – негатив ми краще сприймаємо, ніж позитив. Одного разу у Діамандіса запитали: «Чому ви настільки позитивні? Ви не дивитеся новини?»

А справді, що ми бачимо у новинах? Інформацію про те, як і де вилікували рак ми не помічаємо, зате про кількість авіакатастроф у світі ми знаємо все, бо негатив – в пріоритеті. «Проте, давайте поглянемо в очі реальності» - каже Новіков.

Журнал «Економіст» вийшов із гучним заголовком «Кінець бідності» і це насправді так, бо саме поняття бідності змінилося. Смертність знижується, проте і народжуваність також, інформація для тих, хто боїться перенаселення: у Марокко, наприклад, за статистикою народжувалося 7,8 дитини на сім’ю, сьогодні цей показник – 2,8. Ми живемо довше: ще близько 100 років тому середня тривалість життя була 26 років, в цьому році Європа офіційно перейшла цифру 80. Цікаво, що в нашому ДНК закладена середня тривалість життя у 120 років, але із сучасними технологіями ми в силах це змінити і питання «чи можемо ми жити вічно?» має всі шанси вирішитись у найближчі роки. Люди в наші дні менше працюють, менше гинуть в авіакатастрофах та внаслідок природних катастроф і тому подібне.

Сьогодні запустити бізнес теж набагато дешевше: стартувати з ІТ стартапом у 2000 – них коштувало близько 5 млн дол., а зараз існують міліонні стартапи інвестиції в які із самого початку полягали, грубо кажучи,  в ентузіазмі команди і часовими обмеженнями. Звідси і беруться ті «хлопці з гаража», які можуть глобально вплинути на світ., а ще 200 років тому, щоб мати таку владу, вам треба було бути королем, а 100 років тому Рокфеллером чи Ротшильдом. «Вимогами для того, щоб змінити світ сьогодні – є наявність комп’ютера і доступу в інтернет», - говорить спікер.

За словами Новікова, найближчі 5 – 10 років будуть доволі цікавими.

Уявіть собі ситуацію:

У вас є компанія і є лабораторія в якій ваші підлеглі винаходять нові рецепти шампуню. Вони знайшли формулу А, яка більш водяниста, швидше використовується, а отже шампунь частіше купують. Друга формула, яку вони винайшли може допомогти вилікувати рак. Якщо ви, власник компанії, візьмете основний макроекономічний показник у світі ВВП, то яку формулу ви оберете?

Більшість нових технологій з’являється в поганих руках і кожну з тих новинок про які згадувалося раніше, можна використати у недобрих цілях.

Наприклад, в Україні, єдиним методом боротьби з дронами є глушник, яким глушать управління. Проте, в деяких дронів є автопілот, а для того, щоб протистояти глушнику треба просто змінити частоту. Таким невеличким дроном ви можете збити літак і це обійдеться вам менше, ніж у 300 доларів, а інструкції ви знайдете в інтернеті.

Світ змінюється! Демократія не була розрахована на такий необмежений доступ людей до інформації, в такому інформаційному галасі, той хто кричить найголосніше, того і чують, звідси і увесь популізм. Що станеться з інтелектуальною власністю, з юридичними системами, коли масово почнуть з’являтися старт контракти, а, що з законодавчою базою, навіщо будуть потрібні судді, коли є штучний інтелект і т.д. Всі наші основін інститути зараз потребують глобального перегляду.

Біганина за дешевою робочою силою втрачає сенс, коли з’являється автоматизовані машини. Питання: що станеться із технологічним безробіттям в країнах третього світу? Немає роботи в Америці і немає роботи в Бангладеші – дві різні речі.

Є й інші статистики про які мало хто чув.

З 70 – того року ми втратили 52% біорізноманіття на Землі, а до 2020 року – це буде 67%. Вчені відкрито говорять, що ми живемо в шостій епосі масового вимирання видів. Один з дев’яти чоловік на нашій планеті немає доступу до питної води, 805 млн людей у світі голодує, а 2,1 млрд страждає на ожиріння. За статистикою ЮНІСЕФ 1260 дітей в годину помирають від голоду та інших причин, які ми легко можемо усунути.

І наостанок, амбасадор Університету Сингулярності, згадав про випадок, котрий трапився із головою секретного об’єкту, що знаходиться під контролем компанії Google X. Його запитали: «Чому ви взялися за створення машин з автопілотом, ви ж пошукова система?». Він відповів: «А чи бачили ви хоча б один фантастичний фільм в якому б автомобіль не їздив сам, без водія? Я ні! Отож, давайте зробимо це!»

«Таке мислення, - каже Новіков, - дуже важливе. А ще, важливо, що при всіх рівних, при однаковому економічному результаті, дефіцитним і цінним стає сенс - відповідь на питання «навіщо?», «чому саме ви?», «чому саме ваша компанія?». Навіщо ви ведете ту чи іншу діяльність саме так, а не інакше? Чи хочете ви працювати, як говорять, «від дзвінка до дзвінка» і отримувати певний гарантований прибуток чи наповнити свої дії сенсом, по – справжньому вирішуючи складні питання і даючи цінність людям? 

 

Теги

Сингулярність

Увійти



Забули пароль?

заявку подано

Ви успішно пройшли реєстрацію. Як тільки наш менеджер перевірить правильність введених даних - ми надішлемо на вашу поштову адресу лист із підтвердженням реєстрації.

На головну