23липня 2020

Філософський дискусійний клуб WUBC

Спікери

Андрій Дахній

Місце проведення

Офіс WUBC, вул. Моршинська, 3/73

Час проведення

Четвер

19:00 по 22:00

"Чи існує українська національна ідея?"


 

На зустрічі філософського дискусійного клубу WUBC, спілкувалися навколо питання: “Чи існує українська національна ідея? Ділимося тезами дискусії.

 

Україна завжди перебувала на порубіжжі різних, зорієнтованих на засадничо різні ціннісні принципи, цивілізацій, що визначалося географічно і в підсумку не могло не позначитися на її історії. Тобто географія (чинник простору) значною мірою детермінує історію (чинник часу).

 

Усвідомлення такого стану справ знайшло вираження, зокрема, у вислові українського історика Івана Крип’якевича про подібність України до античного божества – дволикого Януса, одне обличчя якого звернене на Схід, а друге – на Захід.

 

Зокрема, у ХІХ сторіччі українці опинилися «між двома імперіями»: якщо імперія Габсбурґів радше виражала тяжіння до антропоцентричного дискурсу, де існувала певна збалансованість гілок влади, а права громадянина в цілому шанувалися (наприклад, прості українські селяни могли обиратися до австрійського парламенту), то імперія Романових – до дискурсу владоцентричного, в межах якого влада зводиться до насильства, людський індивід – ніщо, держава – все, а влада зосереджувалася в винятково в одних руках; не секрет, що відповідний дискурс став наслідком вельми тривалого перебування Московського царства у складі Золотої Орди). 

 

Якщо дотримуватися класифікації американського вченого Семюела Гантінґтона, то цивілізаційно Україна перебувала якраз на порубіжжі між «західною» та «православною» культурами (перша з яких, що у нашому контексті особливо важливо, виражалась для вченого передовсім у схильності до модернізації та демократичних цінностей). 

 

Динамічність і мінливість в історії України випливають, значною мірою, із чинника її географічного розташування між Сходом і Заходом, не останньою чергою із фактору напруги, яка виникала між полюсами авторитаризму та демократизму. Крім того, національний характер формувався в умовах вимушеного пристосування до життя в цих непростих умовах. Важливою рисою цього характеру є індивідуалізм, відчуття господаря. Водночас у ході нашої історії часто-густо проступала така риса, як анархізм і нездатність згуртуватися (одне з яскравих свідчень – козацькі часи).

 

У нинішньому світі Україна постає як країна, яка, спираючись на національні цінності, звільняючись від колоніального статусу і залишків комуністичного ментального спадку, обрала демократичний шлях розвитку, який включає цінності плюралізму і толерантності до Іншого, і, хоч не без проблем, просувається до європейських та євроатлантичних стандартів у різних вимірах життя.

Увійти



Забули пароль?

заявку подано

Ви успішно пройшли реєстрацію. Як тільки наш менеджер перевірить правильність введених даних - ми надішлемо на вашу поштову адресу лист із підтвердженням реєстрації.

На головну